1. У широкому діапазоні, або згубний «від і до»
2. негативні тенденції
3. У відсутності діалогу
4. Стабільна тенденція або нестійка перспектива?
5. У пошуках виходів

Для стабільного розвитку борошномельно-круп'яної сегмента і розширення ринків збуту цієї продукції на сьогодні існує чимало перепон. При цьому дані по галузі є дзеркальним відображенням непростих економічних і політичних процесів в країні.

У зв'язку з цим виникла необхідність створення платформи, яка дозволила б усім представникам стратегічно значимого для України сектора не тільки обговорювати питання модернізації виробництва і збільшення експорту, а й спільно шукати шляхи вирішення актуальних проблем. Однією з таких майданчиків стала міжнародна конференція «Борошно і крупи: сировина, ринок, технології», що об'єднала понад 150 учасників з 11 країн світу.

У широкому діапазоні, або згубний «від і до»

Основне питання, яке цікавить сьогодні борошномелів, - якість пшениці нового врожаю. За оцінками Міністерства аграрної політики, в поточному сезоні близько 53% становить продовольче зерно 1-5 класів. При цьому самі класи в нормативних документах описані нечітко. І це створює серйозну проблему - в першу чергу для виробників. Під один і той же клас підпадає надзвичайно широкий діапазон по білизні, клейковиною і багатьма іншими показниками. Часто це призводить до парадоксальних ситуацій. Наприклад, перший клас за фактом виявляється кращим, ніж вищий.

Так, якщо технологія виготовлення печива не суттєво залежить від параметрів класу, то для виробників макаронних виробів, наприклад, рівень клейковини надзвичайно важливий. В результаті використання неякісної сировини на виході вони отримують суцільний брак. А своєму постачальнику ніяких претензій пред'явити не можуть: сировина повністю відповідає характеристикам класу. Проблема тут в широкому діапазоні «від і до», прописаному в нормативах. Саме він і виявляється згубним для виробника.

Щоб вирішити проблему, аграрії пропонують розробити більш чітку систему градації. Одночасно розглядається можливість зміни і спрощення класифікації пшениці. Як прототип профільне Міністерство планує вибрати французьку систему.

негативні тенденції

Серед негативних моментів - і зниження обсягів пшениці борошномельних кондицій в урожаї 2015 року. Вона становить лише близько 5 млн тонн, що поступається показнику минулого сезону (6 млн тонн). Це досить низький показник на тлі очікуваного продовольчого споживання культури на рівні 3,8 млн тонн і активного попиту імпортерів на якісну пшеницю. Загальна ж співвідношення продовольчої (1-3 клас) і фуражної пшениці в поточному сезоні аналітики оцінюють як 40% на 60% відповідно.

Ще однією вкрай негативною тенденцією є суттєве зниження виробництва жита і гречки в Україні. Внутрішнє споживання цих культур в поточному сезоні перевищує обсяги виробництва і забезпечується тільки за рахунок перехідних запасів. На думку експертів, ситуація, що склалася надає серйозну підтримку цінам в зазначених сегментах і вимагає втручання держави для стимулювання зростання виробництва.

У відсутності діалогу

Особливе занепокоєння учасників ринку викликає регулювання рентабельності переробних підприємств і активізація діяльності АМКУ, інших контролюючих органів. Це особливо стосується компаній, що займаються виробництвом і переробкою нішевих культур, зокрема гречки.

Зараз скасування обов'язкового декларування цін переробниками узгоджується у відповідних міністерствах. Але про зняття обмежень рентабельності і цінової надбавки на соціально значимі продукти, в тому числі на хліб, мови не йде.

Відсутність же державної підтримки учасники ринку називають однією з ключових проблем борошномельної галузі. Законодавчі акти, що регулюють діяльність переробних підприємств, практично не обговорюються з самими переробниками. Реальні програми розвитку переробної галузі в Україні відсутні. Тому аграрії наполягають на необхідності ефективного діалогу між державою і виробниками. Тільки так можливі позитивні зміни в галузі, вважають вони.

Стабільна тенденція або нестійка перспектива?

Ключовими тенденціями в сегменті переробки є скорочення чисельності населення України і виникнення дефіциту якісної сировини для виробництва борошна та круп. Всього за 10 років виробництво борошна в Україні скоротилося майже на 20% і в 2014 р досягло мінімального показника в 2,3 млн тонн. При цьому скорочення виробництва хлібобулочних виробів склало 40% за десятирічний період і оцінюється всього в 1,4 млн тонн за підсумками 2014 року.

Серед позитивних тенденцій - збільшення експорту борошномельної продукції з України. За підсумками 2014/15 МР досягнуті рекордні показники на рівні 257,5 тис. Тонн в поставках українського борошна і на рівні 514,7 тис. Тонн в поставках висівок.

Основним драйвером приросту експорту борошна стало зміцнення позицій України на азіатському ринку. Подальше розширення експортних ринків збуту, на думку експертів, є основним фактором, який визначатиме розвиток всього сегмента в цілому.

При цьому існують особливості експортної торгівлі з азіатськими країнами. Так, згідно з офіційною статистикою, основними покупцями українського борошна стали Китай (23,7%), Ізраїль (16,1%) і КНДР (14,4%). Але в дійсності все борошно, відправлена ​​в Китай, в кінцевому підсумку, потрапила на ринок КНДР. Таким чином, частка цієї країни в закупівлях української продукції склала 38,1% від загального обсягу експорту.

Ситуація, що склалася досить неоднозначна. Адже КНДР знаходиться в «особливих відносинах» лише з двома світовими країнами - Китаєм і РФ. Відповідно, якщо КНДР віддасть перевагу російської борошні, то для українського експорту відкриваються не зовсім райдужні перспективи. Подібна ситуація вже сталася з ринком Грузії. Так, якщо в 2013/14 МР з України до Грузії було поставлено 8,5 тис. Тонн борошна (або 3,7% від загального експорту), то за підсумками 2014/15 МР експорт склав всього 2,7 тис. Тонн (1 % від загального експорту).

В цілому ж, перспективи для експорту українського борошна при існуючому стані справ експерти називають досить нестійкими.

У пошуках виходів

З огляду на зниження внутрішнього споживання і необхідність переорієнтації експорту з російського ринку на західні, аграрії активно шукають способи переформатування виробництва і його перебудови на зовнішні потреби. Кліматичні умови нашої країни не дозволяють вирощувати пшеницю твердих сортів. Відповідно ні клейковина, ні білизна продукції не відповідають європейським вимогам.

Зате українське еко-виробництво - без застосування пестицидів, гербіцидів, протруйників, підсилювачів зростання і т. П. - дійсно може бути цікаво Європі. Незважаючи ні на найкращу екологічну ситуацію в нашій країні, ступінь засміченості земель у нас досить низька порівняно з Європою. Саме тому Україна сьогодні - одна з небагатьох країн, які виробляють екологічну продукцію.

Вихід на європейські ринки з еко-продукцією може бути особливо цікавий невеликим господарствам. При цьому таке завдання вимагає серйозного підходу і ретельного контролю кожного етапу виробництва продукції: від внесення добрив до аналізу готової продукції на сучасному лабораторному обладнанні. Адже щоб знайти вихід і закріпитися на перспективному для українських аграріїв європейському ринку, якість продукції потрібно не тільки забезпечити, а й довести.

Читайте продовження: Західний ринок для українського постачальника, або Як прорубати вікно в Європу .

Анар Рахметов,
експерт групи харчових технологій

ТОВ "ХІМЛАБОРРЕАКТИВ"